Текст пісні "Досадонька"

G C G

Ой здається - не журюся, таки ж я не рада,

C G C D

Чогось мені тяжко-важко, на серці досада.

G C Am Em

Ой кину я ту досаду геть на бездоріжжя,

C Am Em C D G

Зійшла моя досадонька, як мак серед збіжжя.

D Em C Am Em

А я той цвіт позриваю та й сплету віночка,

C Am H7 Em C D G

Кину його, червоного, в воду до поточка.

D Em C Am Em

Пливи, пливи, мій віночку, до самого моря,

C Am H7 Em C D G

Може буря тебе втопить, чи не збудусь горя.

Ой піду я в бір темненький, там суха смерека,

Як розпалю ясну ватру, видно всім здалека.

Запалала при смереці смолова ялиця;

Горить моя досадонька, мов сухая глиця.

Розбуялась досадонька з вогнем на просторі,

Розсипала палкі іскри, мов яснії зорі.

Як упаде з гори іскра, наче з неба зірка,

Та як влучить в саме серце, - доле ж моя гірка!

Лежи ж тепер, досадонько, тут у серці тихо,

Буду тебе колихати, чи не присплю лихо.

Притулишся до серденька, мов дитина рідна,

Буде тобі з мого серця колиска вигідна.

Що раз вдарить кров живая, колиска шибнеться.

Ой спи, дитя, вдень і вночі, поки серце б'ється!

Як упаде з гори іскра, наче з неба зірка,

Та як влучить в саме серце, - доле ж моя гірка!

Гірка вода в синім морі, гірко її пити;

Чом я свою досадоньку не можу втопити?...