Текст пісні "А ти, перша, що віща"

А ти, перша, що віща, –

То дам я тобі коня

І жалкого меча,

Щоб на вільних твоїх дорогах

Розтинала свій жаль,

Як химеру старого дня,

І будила зорю

Перегуком дзвінкого рогу.

А ти, друга, що вічна, –

То дам я тобі свічу

І смолу ще, і віхоть,

Щоб горе своє спалила,

І ясним смолоскипом

Хрестила річки плачу,

І у променя сонця

Зростила вогненні крила.

А ти, третя, що вірна, –

Нічого тобі не дам,

Ні багатства, ні влади,

Хіба що одного сина.

А тоді повернусь

Звідусюди до тебе сам,

Прохопившись слузі:

Та ж не третя вона, а єдина.