Текст пісні "Волошка"

Ні, не троянду - королеву квітів,

Що від краси аж загордилась трошки,-

Люблю я квітку, наймилішу в світі,

Люблю волошку я, просту волошку.

Вона не дасться будь-кому у руки,

Якщо захоче хтось її зірвати.

Так хочу я зривати поцілунки

З лиця, яке не можна не кохати.

Приспів:

Люблю волошку, та не ту, що в полі

Так ніжно посміхається очам,-

Волошку-дівчину, що за велінням долі

Цвіте у серці найдорожчим почуттям.

Цвітуть волошки у достиглім житі,

Вбираючи усю красу небес.

"А як без дівчини-волошки жити?" -

Вночі і вдень запитую себе.

Волошки скосять разом із житами

Або зів'януть, зірвані, в руках.

Не знаю, чи з'єднаємось серцями,

Та ти цвістимеш у моїх піснях.

Приспів.