Текст пісні "Ностальгія"

Весняна посмішка згори,

В домі сам,

Субота вечір, назавжди

Ліг, не встав.

Рілля на небі, то роки,

Плач - мій птах,

А попід серцем будяки,

Знай свій жах.

І посмішка болить,

І любов не ворожить,

Вгамуйся ж, моя хижа

Ностальгія.

Шаленим став вогонь

Її страшних долонь,

Та вперто ростуть хвилі

Ностальгії.

Про неї подумки згори,

Я ж не сам,

Бо сам під небом назавжди,

Аж десь там.

Сміюсь тоді, коли болить,

Плачу в кайф,

Є ще шаленство, що горить,

То віри драйв.

І посмішка болить,

І любов не говорить,

Бо хоче мене мила

Ностальгія.

Її слова - вогонь,

А радість її - вронь

І вірить моє серце

В її крила.