Текст пісні "Зневірилась"

Тремтять руки, мов гілля дерев від холоду

Ниє серце, мов щеня скавчить від голоду.

Все набридло, огидло, пропало,

Все, що розумом вірила, знала.

Приспів:

Зневірилась я, розгубилась, |

Мов лебідка, зраджена розбилась. | (2)

Шаленіє моя голівонька,

Обламало брехнею мої крилоньки,

Та й спотворило образ мій наклепом,

Розтоптало дух вільний мій соромом.

Приспів.

Відпущу я той сором з водицею,

Та й розвіються наклепи маревом,

Тільки ж волю знайду свою птицею,

Бо людині літати не бажано.

Приспів. (2)