Текст пісні "Заздравна Україні"

Мої сади рубалися під корінь,

А корінь викидав зухвалу брость.

І зацвітала знов лоза у пору -

Цвіла сама, не просячи когось.

Тож наповним срібну чашу -

Золота у чаші креш.

За лозу, за вдачу нашу

Вип'єм чашу - не помреш.

Мов троянда, чаша квітне.

І яка у тім вина,

Що поклявсь чужим не пити,

А своїм налив вина?

Могутній корінь батькового роду -

Услід сини-богатирі ідуть.

І нам земля за славну вдачу родить -

Сади цвітуть і яблука ростуть.

Тож наповним срібну чашу -

Золота у чаші креш.

За синів, за вдачу нашу

Вип'єм чашу - не помреш.

Мов троянда, чаша квітне.

І яка у тім вина,

Що поклявсь чужим не пити,

А своїм налив вина?

Ми пригадаєм діда Вакха нині:

Він був дивак - любив вино сповна.

Й заповідав у нас на Україні

Рости синам, а нам лишив вина.

То ж наповним срібну чашу -

Золота у чаші креш.

За синів, за долю нашу

Вип'єм чашу - не помреш.

Будем пити, пане брате,

Але в чаші - не вода.

Тож не дай себе зрубати -

Утопити теж не дай!