Текст пісні "Пахощі весни п'янкої"

Не випадкові, зовсім ми не випадкові

На цьому святі, знову пахощі п'янкі

Поглинуть, сподіваюсь я, сніги зимові,

Ті пахощі поглинуть наші докори й жалі.

Весна і бісики в очах твоїх тамують

Мій подих, наче вперше я в тенетах почуттів.

На скронях срібло, та вони чатують

На того біса, що вже вкотре очманів.

З відлунням сподівань,

Що ця весна іще далеко не остання,

Хай зникнуть вже нарешті усі докори й жалі.

Збираймось зустрічати,

Йде весна, загадуймо бажання,

Щоб серце розбудили своїм кликом журавлі.

З цим кликом прилітають журавлі і відлітають

У розмаїтті днів уже минулих і нових.

Вони любов'ю нас своєю огортають,

Вони несуть нам цноту пахощів п'янких.

Тому й не випадкові, зовсім ми не випадкові

На цьому святі, де буяють пахощі п'янкі.

Відлуння днів минулих і сніги зимові

Вони поглинуть, вже напевне, й докори, й жалі!