Текст пісні "На заздрість усім королям"

У кролятнику з самого рання чекають на воза,

Котрий має вже бути десь поруч - капусту везе,

Прислухаються кролики - знов цілюща глюкоза

Може їх врятувати,.. а возик капустку ніяк не допре...

І нічого б, що довго капуста в дорозі,

Що дорогою знову чомусь зупинялась гарба,..

Та весна ж ще не скоро - зима тільки ось на порозі,

А своєї капустки удома, як кажуть, вже зовсім катма.

Боже добрий, не дай нам із голоду вмерти,

Ми ж прогнали вже вкотре з городу козла,

І, здавалося б, більше не буде капусту він жерти,

Тоді ж хто її з"їв, чому знову капусти удома нема...

Є ж далекі краї, де капусти багато,

І козлів там не мало - без них не бува,

Тільки тії козли не жеруть забагато,

Знає кожен з них міру і тільки своє спожива.

Нам такого б козла - нам одного достатньо,

Нам багато не треба - в нас грошей катма,

Щоб давав до весни дотягти нам - і це було б братньо,

Щоб не дуже зажерливий був - де б придбати такого козла...

Так сиділи в кролятнику: довгії вуха,

Зорі в небі, на дворі вже скоро і півні співати почнуть,..

Без козла у городі, неначе одна тільки й мука,

У кролятнику тому - як жить - довговухі ніяк не збагнуть.

І навіщо, здавалося б, їм той козел: він смердючий,

Голос в нього не гарний, бридка борода,..

Пропадають бо кролики знову і знов ні за цапову душу,

Та не буде ніколи, не буде ніколи, ніколи не буде з козла молока!

Тільки звичка тримати козла у городі,

Мабуть, дуже вже сильна - сильніше нічого нема,..

А кролі - їм не вперше - вони знову підуть при нагоді

Виганяти з городу і з себе поганую цапову душу козла...

Боже добрий, навчи, дай нарешті їм кращої долі,

Щоб в своєму городі не просто капусточку мати удосталь кролям...

Ти ж навчив вже кролів королями вмирати відважно за крапельку волі,

То навчи ж ти їх жити, нарешті, на заздрість усім королям...