Текст пісні "Моїм дивовижним містом"

Моїм дивовижним містом дзвонів йде луна,

Сонця промінь день приніс на підвіконня,

Та засніжена тополі пухом тінь лягла

І малює на моїм вікні мару спросоння...

В метушні метро, під передзвін луни

Друзів лиця із дитинства загубились,

У старому парку, де колись гуляли ми,

Від усіх негод вони, мабуть, укрились...

Тільки я сьогодні не спішу,

Сонця променю всміхнусь на підвіконні.

До старого парку я сьогодні зазирну -

Там колись я зігрівав твої долоні,

Подихом своїм я зігрівав твої долоні...

Моїм дивовижним містом линуть дзвонів голоси,

Крізь роки в них мої спогади лишились,

У старому парку десь під передзвін луни

В калатаннях серця вони знову відродились...

Я сьогодні точно не спішу,

Сонця променю всміхнусь на підвіконні.

Лише сонця промінь віджене оту мару,

Коли зігріваю я твої долоні,

Подихом я зігріваю знов твої долоні...