Текст пісні "Не забудь, не забувай"

Нагинає вітер гілля, мов-би грає з смерекою,

То ущухне, то немов-би знов на неї налетить.

Лунко хрусне її гілка, застогна вона від болю

І янтарною смолою, мов сльоза замайорить.

Приспів:

Не забудь!

Не забувай терпкий запах смерековий,

Не забудь!

Не забувай той сльози янтарний промінь.

Не забудь!

Не забувай нас у смерековім борі,

Не забудь!

Не забувай, де щасливі були двоє...

Не забудь!

Не забувай нас у смерековім борі,

Не забудь!

Не забувай, де щасливі були ми.

Закувала зозуленька на верхівці смерековій,

Накувала стільки років, що не можна й полічить.

Вітер пір'ячко підхопив, що впустила нам на долю,

І поніс у чистім полі, ген, в небесную блакить.

Приспів.

Ой, ти, доле, наша доле, полетіла в чисте поле,

Чи розлуку нам віщує, чи кохання нам сулить?

Залишила нас в задумі обидвох під смерекою,

Наодинці із тобою й терпкий запах нас п'янить.

Приспів.