Текст пісні "Давня пісня"

Погасли кострища стоянок,

У землю пішли племена.

Забрали в холодні кургани

Сокири, мечі й письмена.

Стьмяніли браслети і гребні,

Розпались намиста разки,

Що їх одягали древні

Смагляві юні жінки.

І келихи срібні, і чаши,

Що йшли по кругу колись,

Покрилися порохом часу

І холодом тліну взялись.

Та, може, мені здалося –

А час не все переміг.

На чашах тепло збереглося

Тих вуст, що торкалися їх.

І в пута тяжки клинописні,

Закована з давніх – давен,

В степу оживає пісня

Давно занімілих племен.