Текст пісні "У вирій з птахом"

У вирій з птахом відлітає лист,

Осінній лист над світлою рікою,

Якийсь одвічно сокровенний зміст

Приховано в природнім супокої.

Коли весло - продовження руки

Так сонну хвилю сумно обіймає,

А молода мінлива ртуть ріки

Біжить, зникає, і куди - не знає...

Немов прокинувсь, довго-довго спав,

А це прокинувсь і ясніє серцю

Туман, мов кінь у вибалку пасеться,

Той сивий кінь на сіні сизих трав.

Тремтить душа, мов крапля дощова,

На обважнілій гілочці шипшини,

І линуть з-під небесної вершини,

І долу опускаються слова.

Та я вже був, я стільки років жив,

А все це бачив з болем незбагненим,

Воно щоразу проникало в мене,

У кров і плоть, в тугу напругу жил.

Дивлюся з висоти, не звисока,

Бо тільки доти ми і є людина,

Допоки осяває нас ріка,

Туман і птах, і гілочка шипшини.