Текст пісні "Повертаючись із похорону"

На Личаків його провели ми востаннє.

Там листок молодий шелестів щось листку,

А мільйони свічок засвітили каштани,

І пливла домовина по морю бузку.

Мене серце пече. А мій голос німіє.

Ми творили пісні. Ми братами були...

Материнськую втіху, Велику надію

Ми у Львові у землю святу загребли.

Він в могилі лежить. Нам його не забути!

Освятись, його пісне, в сльозі та й світи!

Вже цвіте в Чорногорі на камені рута,

Я не годен без друга її віднайти.

В горах плаче вдовою загублена радість,

Криниці попід гори, неначе сліпці,

І на ріках карпатських ревуть водоспади,

Що народ завмирає, як гинуть співці.

Розумію слова, що співця не вернути,

Але біль впав на душу твою і мою.

Нам іти! Нам шукати червоної рути

За Дніпром, на Поліссі й в Карпат.