Текст пісні "Волиняки"

На південь - галичани,

На заході - поляки,

Литвини та кияни,

А між ними - волиняки.

І там, де ліси дрімучі,

Річки й озера сині,

Де пагорби і кручі

Великої Волині,

У тім чарівнім краї

Зродились дивні люди,

Яких ніде немає

Й ніколи більш не буде!

Приспів:

Бо-бо ми є волиняки |

І нам усі до сраки! |

Бо-бо ми є волиняки |

І нам усі до сраки! | (2)

Підступні та нахабні,

Веселі та кмітливі,

Коли потрібно - вправні,

А як прийде час - сміливі,

І хто б там не трендів,

Мовляв, вони погані,

Ми знаємо самі,

Що ми люди не останні,

У будь якому стані

Ми тримаємо фураж,

І тут, пани та пані,

Подавайте екіпаж!

Приспів.

Ніхто не винуватий,

Що ми люди специфічні,

Але варто врахувати

Ще й фактор історичний,

Скажу не для подяки

Одну важливу річ,

Що саме волиняки

Заснували першу Січ!

І як ти застряг на Волині,

Практично кожен окупант,

Адже саме на Волині

Зародилася УПА!

Приспів.

Один учений нині,

Тверезим а чи п'яним,

Сказав, що із Волині

Пішли усі слов'яни.

Ти бач, якого дива,

Накопали небораки,

Тож виходить, що можливо

Всі слов'яни - волиняки!

Приспів.