Текст пісні "Апофеоз"

Умирай, як смертельно підстрелений звір,

Що й стрільця розриває на шмаття

І побідно несе на широкий простір,

За небесну блакить в нерозгаданий мир

Всю велику жагу і завзяття...

Сонце блиском мигне на криваві струмки;

Подорожній над трупами стоя,

Всі одважні чуття, всі трагічні думки

В невмирущий мотив перебійно-дзвінкий

Переллє на могилі героя...

То і смерть, як не смерть, а одвічне життя,

Їй не буде повік між живих забуття,

Злу й сваволі велика одвада,

Бо вона - наш закон, благородне чуття

І в великому горі одрада...

Вічний Космос і Бог бачить силу твою

І вітає велике творіння!

Так сміліш прояви в благороднім бою

Всю любов до життя, всю одвагу свою,

Все святе передсмертне горіння...