Текст пісні "Пісня про Василя Стуса"

Окрім віри у себе,

Більше від страху,

Ще ніким не знайдено

Ліпших ліків,

Ось чому фахівці

З оскверіння праху

Закусили до крові

Мундирні лікті.

Бо в тяжкий ланцюг

Червоного блуду

Не дають вірші

Закувати душу.

І уперте Стусове:

"Я так буду!"

Відгукнеться в кожному

"Я так мушу!"

Приспів:

Примкніть багнети,

Станьте у шанцях,

Кращі поети –

Вічні повстанці.

Ті, що з руїни

Творять державу,

Від України - |

Героям слава! | (2)

А, коли не залишилось

Зовсім часу,

Не залишилось болю

І сліз на віях,

То шляхом подібним

На шлях Тараса

Повернувся мертвий

Поет у Київ,

І тоді занедужали

Від істерик

Хамовиті і підлі

Далекоглядці,

Автори і актори

Псевдо-містерій,

Пишно поіменованих:

"Розквіт націй".

Приспів.

Прах, як порох, їм страшно

Пускать на волю,

З-під нового арешту

Червонозему,

Та слова, що постали

З вогню і болю,

Неодмінно підпалять

Стару систему,

Що зрівняла в правах

Бушлат політзека

І святу наготу

Господнього Сина.

Ось чому із Народич

Летять лелеки до Кремля

І тримають в дзьобах жарини.

Приспів.