Текст пісні "Місто Камінних Левів"

Це місто нагадує дерево віри,

За гордість розбите і спалене громом,

Це місто, присипане попелом сірим,

Стає осередком хвороб невідомих

Це місто нагадує звіра в капкані,

Що зводить до неба поранену лапу,

Це місто до щастя вели на аркані

[Щербатим] від чорних погонів етапом

Приспів:

Доброго ранку, місто моє,

Доброго ранку, небо сталеве -

Схоже на те, що вже час настає,

Коли прокидаються камінні леви.

- Між кроком у прірву і зустрічним кроком

Ніхто вже давно з нас не бачить різниці -

Сказала дитина з очима пророка,

Якій, імовірно, було вже за тридцять...

Ми так і не бачились більше ні разу,

А мали на площі зустрітися вранці -

Потрапила, певно, під дію указу

Про ведення мітингів і демонстрацій.

Приспів.

А може, сприймала життя як наркотик,

І збільшення дози помітила з сумом,

Або маскувала обійми під дотик -

І раптом наткнулась на погляд під струмом,

Чи лікар з похмілля трусився мов містик,

І виказав шифри уражених генів -

І їй розхотілося жити у місті,

Де діти обкладені матом рентгенів.

Приспів.

Душа цього міста - мов [порив] у мрії,

Подібна на вітер, ув'язнений пилом,

Чи на замаскований Господом Вирій,

Який рятуватиме навіть безкрилих -

В якому іронії лезо не ріже

Останню любов, як артерію сонну,

І де не впливають на правильність рішень

Ні привид свободи, ні логіка зони.

Приспів.