Текст пісні "Балада про паузу"

Зал шелестить, немов ідуть

Осінні затяжні дощі,

Вживають слова каламуть

Для виправдань і хитрощів,

А сповіді усіх часів

Скидаються на кляузи,

І, щоб переконати всіх,

Слід витримати паузу,

Слід витримати паузу!

Глядачки в позах породіль

Який ще коник викинуть?

Риплять, кахикають ряди

І нетерпляче шикають.

Як їх навчити сенсу тиш?

Загата струн на повінь фраз.

Цінують ті мовчання лиш,

Хто за слова платив хоч раз,

Хто за слова платив хоч раз!

Я все мовчу, дивуються, вже геть ідуть. |

Низка майстерність, він боїться осуду. |

Від переляку враз забув слова, |

Це хміль і не проходить голова! |

Чому він не співа? Пора! |

Отримав гроші накладом, |

А серце торса ребра грат, |

Як схоплене за наклепом. |

Я до мовчання не доріс, |

Краплини тиші в зал повзуть, |

Як потом скроплений поріз – |

Витримувати паузу, |

Витримувати паузу! | (2)

Уже гітарі гриф болить від пастки рук,

Незадоволення летить в дверей діру,

І виніс протяг тих, котрі засвідчили:

Не розуміють ані слова з мови відчаю.

Я тихо набрав акорд, як код на сейфі ґречності,

Урвався тиші білий корд з моделлю недоречності,

Повільно голос впав у зал і сліду не залишив,

Пробитий оплесками за обстоювання тиші,

Обстоювання тиші!..