Текст пісні "Балада про ненависть"

Раділи спершу дзеркалу,

Як іграшці новій,

Тепер кричать - воно криве,

Розбий його, розбий!

Стара взаємна нелюбов

П'янкіша від вина,

Під словом "громадянська"

Хтось дописує "війна"...

Хтось слухає лукавого,

Хтось пише в органи листи,

Хтось доводить правду

Там, де треба і не треба.

А хтось кричить на мітингах,

Благає справедливості,

Чи це закон історії,

Чи внутрішня потреба?..

Не гірші площ Алма-Ати

Прадавні львівські вулички,

І наша радіація

У них - це Сумгаїт.

Порвався фронт історії

І наші дні втягнулися

В міжкласові, в міжкастові,

В міжмафійні бої.

Спасибі хоч за імена,

Що підняли з глибин,

А зміни справжнії тривкі,

Так мало ще новин

Про розстріли своїх, чужих

І вибір ворогів,

Про колективне каяття

І сміх, і гріх, і гнів.

Від заклинань попів

Іконостасами медальними

Забув слова, а колесо

Історії в ярмі.

Вже коні знають, що сказати

Ближньому і дальньому,

А он хтось йде на нитті разом

Виштовхнути - ні,

Поки що ні, а жаль!..