Текст пісні "Нетлінна пісня"

Між трав мелодія лилась

Легким солодким ніжним трунком.

Вона тоді мені збулась

Жаданим першим поцілунком.

Тьмяніють барви у житах.

Буває солоно і гірко.

А та мелодія зліта

То тихо, то занадто дзвінко.

І досі душу дошкуля

Далека паморока літа.

Вже й осінь спомини кружля,

Вкриває паморозь палітру.

Стискає рама. Та дивлюсь

На пошрамовану картину.

Роки, мов пелюстки, тулю,

У тепле літо плину-лину.

І досі солодко щемить

Ота мелодія чарівна –

Нетлінна веселкова мить,

Довічна пісня солов'їна.

Тьмяніють барви у житах.

Буває солоно і гірко.

А та мелодія зліта

То тихо, то занадто дзвінко.