Текст пісні "Співець"

І ніби застогнали рідні гори -

Пішов співак, ні, все-таки співець,

Бо поєднав і радощі, і горе,

На голос свій поклав вогонь сердець.

Яка коротка і стрімка дорога...

Як птах, зринає пам'ять кожен раз.

Твоя душа вже відійшла до Бога,

А пісня залишилась проміж нас.

На цій землі слід сонячний лишив ти,

Немов карпатське вишивання - слід.

Ти будеш жити, вічно будеш жити,

Бо не щеза любові родовід.

І пісня давня знову нас зустріне,

Даль проясніє, стишиться жура.

Бо голос твій взяла собі Вкраїна,

Щоб ним учить нас правди і добра.

Тебе нема, лише тумани низько

Вуаллю застеляють мить гірку.

Як боляче сльозина верховинська

Скотилась Україні на щоку.

Всміхнись нам, друже, з дальнього далека

І висуши всі краплі гіркоти.

Над рідним краєм вже летять лелеки,

А може, серед них, Назаре, й ти?