Текст пісні "Свинопас"

Де ви, соколи Дикого поля?

Де той воїнства маковий цвіт?

Де боями гартована доля,

Де шаблями порубана воля,

Де предвічний відважний мій рід?

В Лету кануло славне лицарство

У курганах безкраїх степів.

Вічним сном дух свободи й бунтарства

Спить на мéжі спокою й митарства

У пилюці забутих шляхів.

У розвіянім поросі волі

Розчинилася маревом Січ.

Серед тих, в кого лише мозолі,

На осяянім ним видноколі

Рай будує новітній панич.

Сміючись із дурних гречкосіїв,

Що воліють зігнити в рабах,

Не боїться він злих буревіїв:

Це – не ті, що постануть до дії,

Це – звитяги колишньої прах.

Чи настане у бурі твій час −

Поховав ти єство невгамовне?

Мабуть правду казав наш великий Тарас

Ти уже не козак, а лише свинопас,

І щасливий тому невимовно.