Текст пісні "Вітер з Півночі"

Де ліси старі стоять

Де панує морок

Там живе душа моя

У високих горах.

Зорі падають з небес

В полинове море

Полем стелиться туман

З місяцем говорить.

Вітер з півночі летить

Тишу розвіває

Приліта туди завжди

Волю там шукає.

Приспів:

Через темряву в ніч

Через сльози і біль

Коли впаде сльоза

Спалахнуть небеса.

Запалають вони

І розвіють пітьму

Своїм світлом життя

Я освічу йому.

Проросте гіркий полин

Із землі сирої

А з долоні упаде

Чорна крапля крові.

Забере ту кров земля

І поверне силу

З дерева листок впаде

На пусту могилу.

А коли могильний камінь

Сльози осені омиють

На плиті слова останні

Світу правду всю відкриють.

Приспів.