Текст пісні "Пишу щоденник кров’ю своїх струн"

Пишу щоденник кров'ю своїх струн,

Я з тих, хто пише рідко і недбало.

І краплі, що між літерами впали,

Уже нічим повіки не зітру...

Мої слова – не мед, а, швидше, сіль,

Що рани роз'їдає до нестями.

У них – сумний фінал старої драми,

А не хмільне видовище весіль.

І розділові знаки – з роду в рід -

Самі тире, три крапки і пунктири, -

Наточені гостріше від сокири

Щодня шматують записи старі.

І вкотре смислу падають – крихти.

За кожним словом – схрещувати шаблю

Мені набридло! І я крапку ставлю!

Яке мистецтво – вчасно геть піти!

Я дописав. Немає вороття.

Наприкінці у аркуша на тілі

Лишилися клітини – чорно-білі –

Як будь-яке дописане життя...