Текст пісні "Ніщо не бадьорить, як постріл гармати"

Ніщо не бадьорить, як постріл гармати.

Нічим так не грають, як грають життям.

Я знаю, що Богу потрібні солдати –

Топтати багнюку духовних ям.

Туди, де зариті у землю таланти

Шеренгами йдуть тисячі свіжих душ.

А Богу потрібні такі лейтенанти,

Які б не тремтіли від "кроком руш".

Життя – серіал. І в одній з перших серій

Без Пастиря вівці втрачають свій шлях...

Господь обирає таких офіцерів,

Щоб вчили служити простих салаг.

Колись і мене офіцером обрали,

І я розумів, гнучи скелю спини,

Навіщо потрібні Йому генерали –

Нести на собі весь тягар війни!

І ранок, і ніч, пофарбовані сірим,

Моєму терпінню вкорочують вік...

І я разом з іншими став дезертиром

Тікати – тікав. Далеко не втік...

Закінчено бій. Ангел грюкнув дверима.

Нарешті розставлено крапки над "ї"...

Господь зупиняється над рядовими

І плаче... Куди ви, діти мої?..