Текст пісні "Три поверхи вертепу"

Перший поверх - володіння цапа,

Це напів корчма, напів тюрьма,

Де жага двоспальна, мов канапа,

Яма, ярмарка і юрма.

Побутове сонне солодійство,

Де Охрім, Одарка і окрім них

Повсюди дійство, це подійство

В храмі, де найвищий символ хрін.

Тут ми бенкетуєм, бешкетуєм,

Випиваєм чаші і моря,

І супроти смерті мушкетуєм,

Бо все дуєм, хрипко колядуєм

Про якогось Бога і царя.

Але єдно тим і другий поверх -

Цвинтар для поетів та музик,

Царство дерев'яне і лялькове

Звалений, зужитий реквізит.

В'януть канти і мовчать лиш канти,

І лежить пустеля нічия,

Мов навік пішли комедіанти

В рай, де не женуть утришия.

Птах небіє, навіщо книга тліє

Крізь безносих масок та гримас?

Нас ніхто не любить, не жаліє... | (3)

Подивись Маріє, все маліє,

Тільки бозярю все єдно нас.

Але є нарешті поверх третій,

Це поля, що світяться здаля.

Кожен з нас там їздить у кареті

І співає легко гоц-ля-ля.

Гоц-ля-ля, Гоц-ля-ля! | (10)

Там Петро баламкає ключами,

Сторож Марко вертоградний зух

І летять архангели з мечами

Чисто мов комети так, що ух!

Там почвари кемони кивали,

Геть запали в гербу і гаплик.

Тільки мучить видимо зухвале

Панночок, яких ми цілували

І землі, що втнула з нас музик,

Землі, що втнула з нас музик,

І землі, що втнула з нас музик...