Текст пісні "Таємна тиша"

Таємна тиша вечірніх перевтілень,

Заснулі гомони когось

З просоння кличуть,

І вже проміння біле відлетіло

На тиху втому тихого обличчя.

На тиху втому, начебто, додому,

На тиху втому, начебто, за обрій

І незабаром стане вже відомо:

Котрі із стін є злі, котрі добрі.

Когось вони до ранку возвеличать,

Когось вони покинуть ночі на поталу,

До безголосся стишилось обличчя -

Воно іще не відає, що сталось.

Чом тінь весела ходить за журбою?

Чом тінь зорі - приємне чорне тло?

Лице іще лишається собою,

Воно іще від себе не втекло.

Воно ще повне щирості і віри,

Воно ще повне сонячних прощань,

Воно ще не шукає тіні звіра,

Щоби когось лякати з-за куща.

Моє ти, біле личенько дитинне,

Покинь той промінь, тінь собі візьми,

Могутню тінь величну і картинну,

І мниму велич викрій із пітьми.

І на останок, стишено послухай,

Щоб маскарад відчуть уже сповна,

Як поночі дзижчить велично муха,

Що має тінь сіамського слона,

Сіамського слона...