Текст пісні "Наша потужна цивілізізація"

"Ніщо не лишається постійним

У своєму становищі"

(Латинська мудрість).

Наша потужна цивілізація,

Яка досконало вміє грати в карти

І танцювати наймодерніші танці.

Наша потужна цивілізація,

Яка вважає себе інтелектуально

Вгодованою коровою, якщо їй вдається

З першого погляду відрізнити картини

Пікассо від полотен Рембранта Ван Рейна.

Наша потужна цивілізація,

Яка сьогодні безмежно ощасливлена

Автоматом для продавання гудзиків,

Дивовижною самопискою, яка в разі потреби

Може відкоркувати пляшку,

Водневою бомбою в ен-не число мегатон,

Новітнім детективом у двадцять п'ять серій,

Моральним кодексом будівника комунізму

І свіжим анекдотом із серії

"Вірменське радіо відповідає".

Ах, ця безмежно щаслива цивілізація,

Яка попри все це не забуває про те,

Що вона є найвищим виявом всесвітнього прогресу

І рухається, так, саме рухається:

Пішки, в авто, в катафалку,

В траншеї, в трамваї, і яка, рухаючись,

Встигає відвідати пивний бар,

В півголосу покритикувати

Поза очі свого начальника,

Влаштувати скандал дружині,

Розвязати два-три кросворди.

Чуєте? Вона рухається! Чуєте???

Am C G

Вирує світ, сміється, плаче, виє,

G Am F G

Кружляють видива веселі та сумні.

Am C G

Іде вертеп без поділу надії,

G E

Хіба що з поділом на ночі і на дні.

Кружляє світ, мовчить, як треба крику,

І правда топиться в брехні чи не щодня.

Невже і я впаду у нього й зникну

Безболісно, безлико, навмання?

Впаду туди, де безум всьому пастир,

Пасе держави, душі і слова.

О, боже мій, не дай мені упасти,

Бо обертом іде вже голова.

Бо вже і дням, і ночам моїм боляче,

О, боже мій, спаси і одведи,

І від отих лукаво єсть глаголячих,

І від отих, набравших в рот води,

Від тих за брехні лаврами заклешаних,

Від тих, що ні туди і ні сюди,

Від ідолів старих і новоспечених,

Від пустослів'я, Боже, одведи.

І пустота безмірна щогодини

Вже цілий світ береться осягти.

Як жить мені, якщо я - ще людина?

Якщо мені від себе не втекти?

Якщо і дням, і ночам моїм боляче,

О, боже мій, спаси і одведи,

І від отих лукаво єсть глаголячих,

І від отих, набравших в рот води.

О, боже мій, куди ж мені? Куди???