Текст пісні "Карпати-блюз"

В серпневу ніч дерев скрипучі голоси

Розвіють сни, невдаху виженуть на дах,

Йому в волосся вчепляться вітри

І він підведе зелені очі до гори

Туди, де чорна Черемош ріка

Руйнує тишу, скелі береги,

Тече скрізь гори, долі і часи,

Свої роки вплітає до вінка...

Приспів:

Він полюбив мости, співав про небеса,

Уходив у ліси, губився у містах,

Та саме про ліси, а не міста, чомусь,

Нагадує йому мелодія проста –

Карпати-блюз!

В серпневу ніч рука потягнеться сама

До мундштука, маленькій вогник сірника

Замерехтить і на єдину мить

Освітить сум в зіницях хлопака.

Той позіхне, присяде біля димаря

І разом з ним буде смугастий кіт

Дивитись, як у пеклі ліхтаря

Метелик свій закінчує політ...

Приспів.

Він дрібку солі завжди тримає у руці,

Насіння волі повільно тягне до землі,

Блукання степом думки закручує у вир,

В міських тенетах невдасі так бракує гір...

Приспів.