Текст пісні "Споришева стежка"

Споришева стежка росяна дріма,

Й верби у сережках сняться не дарма.

І хоча немало пройдено доріг,

В пам'яті тримаю батьківський поріг...

Споришева стежка – то дитинства слід,

То життя мережка у тривожний світ.

Росяну стежину в серці я несу,

Осінь і жоржина – мій одвічний сум...

Росяна стежина – неземна краса,

Мов малу дитину, спогад колиса.

Я життєве мливо вип'ю до кінця,

Шепіт тополиний, подих вітерця...

Знову по стежині, як колись, пройдусь,

Росяній жоржині зорями всміхнусь,

І хоча немало пройдено доріг,

В пам'яті тримаю батьківський поріг...