Текст пісні "Зима прислала заметіль"

Зима прислала заметіль,

Немов вендету

І вітер в комині гудів,

Як птах на злеті,

Пручались ніжні завитки

В утробі ночі

Збувались сни його й її

Такі пророчі...

Приспів:

Чи Бог нам дав кохати раз,

А, може, двічі?

Хіба любов пройде повз тих,

Хто її кличе?

Хіба то гріх, коли живе

В серцях кохання?

Та не буди, прошу, її,

Небогу, зрання...

Цієї ночі із небес

Сріблястим крамом

Спустились зорі до вікна,

Де із коханим

Вона тримала у руках

Найкращі мрії,

Де ангел дарував життя

Новій надії.

Приспів.