Текст пісні "Заспівай же ти пісню про долю, козаче"

Заспівай же ти пісню про долю, козаче,

Про гірку, ту що в хаті на покуті плаче,

Про синів України полеглих в боях,

Журавлями у небо їх стелиться шлях...

Про село, де затишна над кручею хата,

За ворітьми терпляче жде стомлена мати,

Від обіймів якої милішає світ...

Як хотіла б вона живим сина зустріть!..

Та пекучий той біль розтинає їй груди,

У скорботі німій до землі геть зігнута,

Скільки ж праведних мрій в її сина було,

Але куля ворожа спалила крило!..

До могил тих синів, що у небо злетіли,

Ми червоні супліддя калини прихилим.

Їх потомки прийдешні не зможуть забуть,

Бо весною барвінком вони зацвітуть...