Текст пісні "Дума про смерть козака"

З поля хмільного, яру крутого

Линула пісня вітрів,

Про козаченька та й молодого,

Як він свою смерть зустрів.

Били гармати, коні летіли,

Дико шаліла війна,

І у козаче молоде тіло

Вп'ялася шабля стальна.

Випав з комоня, став на коліна,

Руки підніс до небес,

Прощай, дівчино і Україно,

Уся родинонько теж.

А побратими взяли на руки

Та й понад річку стрімку,

Хвильок блакитних гамірні звуки

Стишили біль козаку.

Верби гойдали віття зелене,

Тьохкав в гаю соловей...

Ой, чи ти вийдеш, мила, за мене,

Витекло кров'ю з грудей.

З поля хмільного, яру крутого

Линула пісня вітрів,

Про козаченька та й молодого,

Як він свою смерть зустрів.