Текст пісні "Біль опадає снігом білим знову"

Біль опадає снігом білим знову

Углиб душі, на пригірки журби,

І шепче, осідаючи: якби

Вернутися у тиху ту розмову,

У пору ту, замріяну, казкову,

Довіри на півслові - не клятьби,

Де серце в серце стукало: люби

І ласкою кохання зачаровуй!

Та слизько там, на пагорбах отих,

Де легіт щастя вереснево стих

І острахом наповнилася тиша,

Де нам удвох не стріти яву дня,

І все минуле, наче маячня,

Імлою пам'яті морозно дише.