Текст пісні "Скарб України"

Хтось був давно, як пісня, вільний,

А Україна – у печалі.

Ішла крізь розбрати і війни –

Аж обрії вогнем кричали.

Коли скарби вручала Доля

І роздала усім, що мала,

То Україну в Дикім полі

Уже останньою спіткала:

"Ти не засмучуйся, не треба, |

Хто винен, що прийшла так пізно? |

Кому не випав скарб із неба – |

Отримає в дарунок пісню". | (2)

І пісня линула все далі,

Усіх довкола дивувала.

А Доля десь в кутку ридала,

І пісня долю вже втішала:

"Ти не засмучуйся, не треба,

Хто винен, що прийшла так пізно?

Кому не випав скарб із неба –

Отримає в дарунок пісню.

Ти не засмучуйся, не треба,

Хто винен, що прийшла так пізно?

Кому не випав скарб із неба –

Отримає на втіху пісню".