Текст пісні "У лузі біля річки"

У лузі біля річки, "зелені чоловічки",

На них роса упала, і зозуля накувала.

Зозуля закувала, нам, хлопці, нагадала,

Ой, не гоже спати, треба "братів" стрічати.

Та й добре пригостити, за стіл їх посадити,

Та прямо в них спитати. Як живуть батько й мати?

А ще як жінка й діти, чи можуть вони радіти,

Так, як було в Союзі, коли всі були друзі?

Тепер в них кулемети, танки й гранатомети,

А ми усі без зброї, і не такі "герої".

І варто їх спитати, навіщо проливати,

Червону кров у брата, що в нього своя хата?

За те що своя доля, й навіщо нам неволя,

Всі хочуть краще жити, що з цим "брати" робити?

Ставати нам до бою, за правду і за волю,

Іти нам брат на брата, через придурка тата.

Не гоже то є, браття, нам ворогувати,

Бо накладе прокляття на нас батько і мати.

І не простить Всевишній, бо ми такі всі грішні,

То ж мушу Вам казати, ідіть додому спати.

До рідної "сторонки", і до дітей й "жонки",

І до своєї хати, Вас будуть шанувати.