Текст пісні "Прекрасний оповідач"

Сунуть-сунуть стіни,

Ну сунуть, ніби піки.

А мені би в тому всьому

Зробити все навпаки.

Хоча б палити свічку вдень,

Їсти більше вночі,

Залізти тобі в голову,

В голову...

Встати, сісти, знову встати,

Дати голосу право,

Голосу спитати:

Чому ж ти так постарів?..

Чому ж ти так змарнів?..

Приспів:

Бач, бач, я - просто

Прекрасний оповідач!

Не плач!..

Навіть ті, хто вправно

Йшов по воді,

Потім плювали сіль,

А ти на суші,

І як мінімум

В тебе в шафі міль...

Бач, бач,

Ми схожі, в нас обох біль...

Бач, бач,

Ми схожі, в нас біль...

Бач, бач!..

Сунуть-сунуть стіни,

Пульсують голоси, ах,

А мені би в тому всьому потоці

Десь так на третьому кроці

Вже не бачити скалок в оці.

Всі свої колоди

Виставити в колони,

І там таки постаріти,

І там таки змарніти...

Приспів.