Текст пісні "За білим роялем"

За білим роялем при свічах сповідаюсь,

Тане ніч, наче віск, і немає вже сліз.

Треті півні мовчать, може я дочекаюсь

Серед стін мовчазних на захоплене "біс".

А печаль, як вино молоде, - безпорадна.

В повнолуння на сцені – тільки місяць і я...

Вистава скінчилась – на роялі троянди,

Я в театрі мадонна – в житті нічия.

Приспів:

Витанцьовують тіні на паркеті, по стінах.

І люстерко в гримерці давно вже мовчить.

Я ще буду кохана, я ще буду жадана,

І не граю я зараз – молюся в цю мить.

І рояль про все зна, бо так цвіту багато.

Дощ весняний, мов гріх, серед ночі пройшов.

Мій Маестро не прийде... Невже це розплата

За любов до театру, безгрішну любов?!

Ну й нехай я для тебе завжди лише докір.

За власну зневіру, непокірну судьбу.

Западає знов клавіш. Ти втратив свій спокій,

А я доспіваю і зорею зійду!

Приспів.