Текст пісні "Не кажучи нікому"

Hm Em Hm Em

Hm Em G Em

Hm Em Hm Em

Hm Em G Em

Hm A

Коли війна вривається у двері,

G A

Не захистять слова й печатки на папері.

Hm A

Потрібно йти, потрібно брати зброю

G A

І право на життя відстояти в горнилі бою...

Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.

І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.

Знову за спинами визволителів

Прийшли нові карателі та мучителі...

То що ж робити - сидіти склавши руки,

Спокійно дивитися на вбивства та муки?

Чи, взявши благословення в рідної мами,

Почати боротьбу - з новими ворогами?

Hm Em Hm Em

Поплач за мною мамо, коли я загину.

Hm Em G Em

За свою землю, за Україну

Hm Em Hm Em

Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,

Hm Em G Em

Що я вже ніколи не вернусь додому.

Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.

І мама молиться - "Хай поживе ще трошки"

Вже так давно не бачить сина свого

І ще хоч раз побачити його живого...

Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!

Караюсь, мучусь, але не каюсь!

Якщо не я - то хто? Зайве питання...

Для нас це не проста війна - це визвольні змагання.

Людей женуть на схід, немов худобу,

Принижують, щоб знищити людську подобу...

І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,

У них одна надія - на повстанців...

Поплач за мною мамо, коли я загину.

За свою землю, за Україну

Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,

Що я вже ніколи не вернусь додому.

Пройдуть роки, земля загоїть рани,

Залишаться в живих поодинокі ветерани...

А скільки тих, що не прийшли додому,

Лежать в своїй землі в могилах невідомих...

Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,

Що в цій війні з чужими поки що програємо...

Хай перемоги наші порівняно малі,

Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.

Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...

Тіла загинуть - житиме ідея...

А наші душі тут - в рідних просторах -

Волинських лісах, Карпатських горах...

Поплач за мною мамо, коли я загину.

За свою землю, за Україну

Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,

Що я вже ніколи не вернусь додому.