Текст пісні "До останнього подиху"

Хто сказав, що я - невільник

В своїй рідній хаті?

Хто сказав, що моя мова

Буде вам мовчати?

Хто сказав, що подарую

Посіпакам волю?

Свою волю! Хто сказав?

Довкола, бачиш, продають

Моє й твоє життя.

За гаманці, за крісло, хату,

Їжу – не пита...

І небайдужих залишилось обмаль –

Решта сплять...

І я співатиму для тих,

Кого думки болять...

Приспів:

Гея-гоя-є!.. Гея-гоя-є!..

Я співатиму, допоки сонце!

Гея-гоя-є!.. Гея-гоя-є!..

Хто сказав, що безталання -

Вирок – не здолати?

Хто сказав, що вже нема

Для кого жити й дбати?

Хто сказав, що вихід є

Один – втікати?

Хто сказав? Хто сказав?!

Ходімо разом – покажу тобі

Твоє життя...

Це твоя мама, мова, пісня,

Сонце, край - земля!

Ходімо разом, бачиш, брат наш

Б'ється до кінця?!

За те, щоб жили в рідній хаті,

Чуєш, ти і я!

Приспів.

Я співатиму, допоки я живу!

Приспів.

Співай зі мною до |

Останнього подиху... |

Співай, допоки я можу, |

Поки в тобі живу... | (2)

Приспів.

Я співатиму, допоки я живу!

Приспів.