Текст пісні "Пісня про Кирила Осьмака"

Кирило Осьмак, Полтавщини син,

Де степ і де пісня розлога,

В Карпатському краю присягу зложив,

Молився так щиро до Бога

На вівтар свободи покласти життя,

Себе Україні віддати,

Щоб вільними були і мати й дитя,

Дніпро, степ й високі Карпати.

Наталочко, доню, кровинко моя! |

Пробач, що тебе покидаю, |

Я прагну, щоб вільною була земля,|(2)

Яку щиро й ніжно кохаю! |

Знай, воля народу — найвища мета,

За неї боротися буду,

Щоби Україна моя золота

Позбулась відступництва блуду.

Історії мить — та їй жити в віках,

За неї життя своє дали

Шухевич, Бандера, Кирило Осьмак,

Що смертію смерть подолали.

Наталочко, доню, кровинко моя! |

Як важко тебе залишати, |

Та Київ і Підбуж — Вкраїнська земля,|(2)

Яку треба нам захищати (визволяти)! |

Катюгам зломити його не вдалось —

Хоч били і ребра ламали...

Але перед зором безмежжя колоссь

І очі дружини стояли.

Але перед зором — герої-сини,

Що долі своєї не кляли,

За волю народу життя віддали

І маками в полі зростали.

Наталочко, доню, кровинко моя! |

Пробач, що тебе залишаю... |

Та вірю, що вільною буде земля, |(2)

Яку я щиро й ніжно кохаю! |