Текст пісні "Казанова"

Він блукав по містах,

Він у Львові бував –

Казанова!..

Залишав на вустах

Мед п'янкий і кохав

Знову й знову!..

Він один був такий –

Веселун і смільчак,

Друг жаданий!..

Ним пишались жінки,

В них горіла свіча -

О, Джованні!

Приспів:

Не покидай! Прийди! Лишись! –

Його благали!

Або хоч раз у сні наснись!.. –

Йому кричали!

Ти, як вогонь, немов гроза,

О, Казанова!

Твоя любов, мов небеса!..

Вона казкова!..

Він палав, спокушав,

В колах вищих крутивсь –

Казанова!..

Чаром всіх обпікав,

Ухилявсь від рутин,

Важив словом!..

Ні, він був не альфонс,

І жадав не повій –

Спраглі очі!..

Віз його диліжанс

Десь у графський покій

В п'яні ночі...

Приспів.