Текст пісні "Осіння симфонія вітру"

Осіння симфонія вітру,

Що летить попід хмари,

Танцює із листям по тротуарах,

Вкладає його по пюпітрах.

І цей дощ, немов скрипка,

Дерева ― самі саксофони,

Знову вторують луною-каноном

І б'ються у шибку.

І я цілував її через вікно,

Мов тебе у заплющені очі,

І я танцював із нею цей дивний шансон,

Хотів залишитись із нею знову до ночі.

Осіння симфонія вітру

Знову лине до мене,

Щоб купатись у жовто-зеленому морі

Розкиданих ритмів.

Жодної рими нема без кохання,

А може, це співи симфоній ―

Та хіба ж не байдуже, якщо у долонях

Тремтить подих прощання?

І я цілував її через вікно,

Мов тебе у заплющені очі,

І я танцював із нею цей дивний шансон,

Хотів залишитись із нею знову до ночі.

Коли знову згадаю слова,

Коли вже не відчую я її дотик,

Тоді знову прийде зима,

Але ні ― зими не буває.

Є тільки осінь,

лише пізня осінь, лише вічна осінь,

Хіба що вже не золота...

Осіння симфонія вітру

Лежить під ногами,

Згубивши свої жовті гами,

І вже не така хитра.

Я на неї чекатиму знову,

Щоб знову навчитись кохати,

Щоб разом із нею знов танцювати

Без жодного слова.

І я цілував її через вікно,

Мов тебе у заплющені очі,

І я танцював із нею цей дивний шансон,

Хотів залишитись із нею знову до ночі.