Текст пісні "Покрова"

Що розказував нам батько

Не забуть до скону,

Про Покрову, Божу Матір,

Про святу ікону.

Сарацини підступали

Під мури Царграда,

Хоч відважно бились греки —

Не дали їм ради.

І коли вже воювали

За рубіж останній,

На всеношній святий Андрій,

А з ним Єпифаній,

Його учень, раптом бачать

Прямо перед ними

У повітрі Матір Божу

З багатьма святими.

І коли вже сил у греків

Зовсім не ставало,

Розпростерла Мати Божа

Біле покривало,

Омофор Свій, над їх станом,

Благаючи стиха

Про спасіння того граду

Від біди і лиха.

Підбадьорені святими

Словами молитви,

Вийшли греки з небезпеки,

Не програли битви.

Й нам в родині Мати Божа

Додавала сили.

Богоматері ікону

Ми дуже любили.

І тепер прохаєм часто,

Зустрівшись із горем:

"Покрий же нас, Божа Мати,

Своїм омофором!"

Серед нашого народу

Надія не згине,

Поки молишся за грішних,

Свята Берегине!