Текст пісні "Сохрани, Боже"

Як листки за зимним вітром відлітають,

По одному мене друзі покидають,

Залишаючи у серці біль утрати,

Бо усі колись ми маєм помирати,

Та, якби ж хоч на жертовнім полі бою

Рідну землю заслоняючи собою,

А то тихо у безпомічних палатах,

Від розбуджених Чорнобелів проклятих!

Приспів:

Сохрани, Боже, друзів моїх, ще живих,

Упокій душі, хто спочив у глибокому сні.

Хто ж мені руку вірну подасть замість них?

Як проб'ють дзвони України, хто дасть віру мені?

І свою я відчуваю в тім провину,

Що лягають мої друзі в домовину.

Не спізнавши ані слави, ані віна.

Плач за ними, безталанна Україно.

І не знаю, хто нам в горі цім зарадить,

Підкладе плече і душу, а хто зрадить?

Але друзі йдуть за обрій по одному,

І ніколи не повернуться додому!

Приспів.

Сохрани, Боже, друзів моїх, ще живих,

Упокій душі, хто спочив у вічному сні...