Текст пісні "Сивієм, друже мій"

Сивієм, друже мій,

На скронях срібло раннє,

На серці давній біль

І душу замело.

Та груди зігріва таке

Щемке кохання,

Немов хтось полину

Розтер в руках зело.

Сивієм, друже мій,

А спрогадів похмілля

Терзає спокій наш

І розум випива.

І в луках наших трaв |

Лиш де-не-де чар-зілля |

Зеленої весни, |

А більше кропива. | (2)

Сивієм, друже мій,

Шепочемо молитву

Про свій стражденний край,

Про наш пекельний рай.

І віримо удвох, |

Що виграємо битву |

За волю і життя, |

Отож, музико, грай! | (2)

Про щастя, про весну, |

Про долю, |

Про серце, що прагне любить. |

Йдемо по безмежному полю |

І віримо: "Будемо жить!" |

Йдемо по безмежному полю |

І будемо, будемо жить! | (2)