Текст пісні "Я зрозумів у той проклятий вечір"

Я зрозумів у той проклятий вечір,

Що із моєї ти зійшла путі,

Поклала руку тому ти на плечі,

Що грав на піаніно у куті.

А він, неначе, не звернув уваги,

Лиш усміхнувсь,

І переможця сміх мене ударив,

Як хльосткий батіг!

І я не знав де дітися від нього.

Що ти любила музику до болю -

Я знав раніш, кохав тебе за це.

А що зробить мені тепер з собою?..

Куди побите заховать лице?

Уже великі очі не шукали

Мене в студентськім гамірі на дворі.

Здавалося, що хтось ламає скали,

На піаніно грає у куті.

І я тоді згадав свої Карпати,

І, стомлених роботою, батьків,

О... Якби на піаніно вчили грати,

То, може, я б такого не терпів.

Та ні, я Вам не дорікаю, рідні,

Спасибі, що ви вчили, як могли,

Що все таки за гроші, бідні,

Із ярмарку сопілку привезли.

Я зрозумів у той проклятий вечір,

Що із моєї ти зійшла путі,

Але в житті не буде порожнечі,

Бо є сопілка і праця у житті!..