Текст пісні "Заміські вечори"

У садку ні звуку, ні шелесту,

Спить він до світання пори.

Срібло місячне в річці стелиться,

Заміські люблю вечори...

Річка плине й наче спинилася,

Нахилися й срібло збери.

Пісня чується - й десь поділася,

Незбагненні ці вечори...

Що ж, кохана, ти призамислилась?

Не мовчімо, поговорім...

Годі висловить і не висловить,

Що на серці тепер моїм...

А вже скоро зовсім розвидниться,

Прокидаються кольори.

Не забудь же ти, мила, літні ці

Заміські наші вечори...