Текст пісні "Мандрівний журавель"

Чом так тисне на груди давня туга вночі?!

З неба синього чути, як ридають ключі.

За ключем журавлиним із тенет суети

Я полину-поплину у далекі світи.

Друзі вірні, прощайте, і не будьте сумні,

Не судіть, не шукайте, і не заздріть мені.

Взявши сум і тривогу цих убогих осель,

Я подамся в дорогу — мандрівний журавель.

Приспів:

Все, що краяло серце, за роки відпаде —

І у ньому озветься щось високе й святе,

І, забувши про втому, серце скрикне: "Молись!,

Щоб до рідного дому повернутись колись!"

Я по світу блукаю від весни до весни,

І нічого не маю, тільки спогади й сни,

Тільки вічні тривоги та печальні пісні,

Тільки довгі дороги, що судились мені.

А якщо на чужині свої крила складу

І з небесної сині я, мов камінь, впаду,

Хай в далеку країну з невимовним жалем

Моя туга полине мандрівним журавлем.

Приспів. (2)