Текст пісні "Дивний дует"

Небо палало від зорепаду,

Мов божевільні були солов'ї,

Скрипка ридала в темряві саду,

Біла гітара втішала її.

Скрипка ридала, скрипка страждала -

Вік наш недовгий, зоряна мить.

Ніжно гітара відповідала, -

Що відлунало, те не болить.

Холод розлуки, скинуті руки,

В темряві саду не видно облич.

З кожного звуку падала мука

Прямо в бездонну зоряну ніч.

А що ж то за чари в музиці грішній,

Не розгадає жоден поет,

А в піднебессі плакав Всевишній,

Благословивши дивний дует.